<< Главная страница

Леся Укра&IUML;нка (1871-1913)



Категории Iван Франко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Роздивляючися лiтературну фiзiономiю Лесi Украïнки, ми бачимо, що вона тiльки закiнчила першу добу свого розвою, ïï талант тiльки що отрясся з повивачiв тiєï несамостiйностi, що путає кожного поета при перших його кроках. Вiн тiльки що уперше широко i смiло розмахнув крилами власного лету, тiльки що показав себе в повнiй силi i показав нам, чого ми можемо ждати у будущинi вiд сiєï писательки. ...Останнi ïï твори— се такий голосний та страшний стогiн примученоï душi, якого не чулося у нас ще вiд часу киргизьких думок Шевченкових. Сей стогiн тим страшнiший, що вiн не пливе з якогось песимiстичного свiтогляду, не є доктриною, а тiльки є виразом безмiрно болючих обставин, серед яких живе авторка i серед яких знаходиться украïнське слово та всяка вiльна гуманна думка в Росiï... Леся Украïнка належить до тих талантiв, що виробляються звiльна, що важкою iнтенсивною працею доходять до панування над формою i змiстом, над мовою й iдеями. Десятилiття, що пройшло вiд опублiкування ïï перших творiв, дозволяє нам слiдити той розвiй вiд перших, майже дитячих поривiв аж до повного майстерства, вiд дитинячо-примiтивних форм до блискучих i вповнi гармонiйних, вiд дитинячоï iмпресiонiстики до широкоï iдейностi i могутнього пристрасного огню. I коли ми рiвночасно будемо тямити про важкi обставини, серед яких вiдбувався той розвiй, i до крайностi сумний стан того суспiльного i духовного Ґрунту, на якiм виростає наша писателька, то сам факт ïï постiйного розвою i то власне такого розвою будемо вважати доказом незвичайноï сили ïï таланту i при тiм одною з найцiкавiших появ нашоï новоï лiтератури... В творчостi нашоï авторки чимраз частiше прориваються смiлi ноти, охота до життя1 i до боротьби, а разом з тим розширяється ïï свiтогляд, поглибляється розумiння життя i його глибоких антагонiзмiв... Вона помалу доходить до того, що може виспiвувати найтяжчi, розпучливi ридання i тим спiвом не будити в серцях розпуки та зневiри, бо у самоï в душi горить могуче полум'я любовi до людей, до рiдного краю i широких людських iдеалiв, яснiє сильна вiра в кращу будущину... Вiд часу Шевченкiвського Поховайте та вставайте, кайдани порвiте Украïна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як iз уст сеï слабосилоï, хороï дiвчини. ...Леся Украïнка не силкується на Шевченкiв пафос, не пережовує його термiнологiï; у неï є свiй пафос, своє власне слово... У самоï наболiло на душi чимало, у самоï поетичне слово доспiло i сиплеться, мов золота пшениця... В поемi Давня казка авторка пiдiймає наново тему, порушену в Мiсячнiй легендi, але пiдiймає далеко вдалiше, ставить ïï широко i обробляє по-майстерськи. Ся тема — вiдносини поета до суспiльностi, а властиво значення поезiï в iндивiдуальному i громадському життi... Лесина поема, без сумнiву, одна з найкращих i найхарактернiших окрас нашоï новоï лiтератури. В наших часах, в часах загального рознервування i екстраваганцiï, в часах, коли скрiзь лунає, аж лящить, поклик штука для штуки? (?Мистецтво для мистецтва), аж чудно якось iз уст поета почувати такi тверезi та здоровi погляди на задачу i вагу поезiï, якi висказує тут наша авторка. По ïï думцi, поезiя для маси робочого народу — потiха в горi, спочинок по працi, для кожного чоловiка — природний вираз розбудженого чуття i вищих змагань, для всiєï громади — заохота в боротьбi i докiр усякiй нiкчемностi; для пригноблених — вона гарячий поклик до бою за волю i людськi права, а для кривдникiв грiзний месник. Все i всюди поезiя — слуга життєвих потреб, слуга того вищого iдейного порядку, що веде людей до поступу, до поправи ïх долi. ...Вона ... до найвищоï сили i гiдностi доходить тiльки тодi, коли робиться виразом життя i боротьби найширших народних мас i заразом бойовим окликом за найвищi людськi i громадськi iдеали — свободу, рiвнiсть i братерство всiх людей... Цiлу поему мусимо признати дуже гарною. Композицiя проста i ясна, без зайвих епiзодiв, конфлiкти мiж обома героями зазначенi виразно, глибокими рисами, хоч i не пiдведенi крикливими фарбами, характери змальованi живо i вiрно i, хоча цiла поема властиво має символiчне значення, то проте ïï героï нiде i нiчим не подiбнi до мертвих абстрактiв i символiв, а жиють повним iндивiдуальним життям. Се великий трiумф таланту Лесi Украïнки; ïï твiр є наскрiзь iдейний, а проте не є тенденцiйний. Ще одну важну прикмету свого таланту виявила наша авторка в тiй поемi — гумор... Давня казка вся, вiд початку до кiнця, держана в легкiм гумористичнiм тонi. Се гумор наскрiзь добродушний, щирий, що пливе не з гамованоï злостi, не з за-вистi, а з глибокоï любовi, з ясного спокiйного погляду на життя i його боротьбу. Навiть там, де сама течiя оповiдання набирає кровавого кольору, напр., в бунтiвницькiй пiснi поетовiй, авторка вмiє своïм гумором озолотити ту кроваву течiю, надати ïй побуту наïвного жарту... Ще раз повторяю: читаючи м'якi та рознервованi або холодно резонерськi писання сучасних молодих украïнцiв i порiвнюючи ïх з тими бадьорими, сильними та смiливими, а притiм такими простими щирими словами Лесi Украïнки, мимоволi думаєш, що ся хора, слабосильна дiвчина — трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Украïну... Ми перебрали всi важнiшi поетичнi твори Лесi Украïнки. Ми не покривали хиб ïï перших спроб, судили ïх гостро, мiркуючи, що авторка такоï мiри, як вона, не потребує поблажливостi. Для пiзнiших творiв ми маємо найповнiше признання i подив. Украïна, на наш погляд, нинi не має поета, що мiг силою i рiзностороннiстю свого таланту зрiвнятися з Лесею Украïнкою... ïï талант — лiричний, але не вузько суб'єктивний: ïй удаються й епiчнi, i драматичнi форми, але тiльки тодi, коли вони являються тiльки формами ïï могутньоï лiрики. I. Франко. Леся Украïнка. — Зiбр. творiв у 50-ти томах — К.: Наук, думка, 1981.— Т. ЗI. — С 254-255, 264-371.
Леся Укра&IUML;нка (1871-1913)


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация