КАЗКИ IЗ ЗБIРКИ КОЛИ ЩЕ ЗВIРI ГОВОРИЛИ ЛИСИЧКА I ЖУРАВЕЛЬ



Категории Iван Франко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Лисичка з Журавлем у велику приязнь зайшли, навiть десь покумалися. От Лисичка i кличе Журавля до себе в гостi. — Приходи, кумцю! Приходи, любочку! Чим хата багата, тим i погощу. Iде Журавель на прошений обiд, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тонесенько по тарiлцi та й поставила перед кумом. — Живися, кумочку, не погордуй! Сама варила. Журавель стук-стук дзьобом, — нiчого не спiймав. А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всiєï не з'ïла. А коли кашки не стало, вона й мовить: — Вибачай, кумочку, бiльше не маю вас чим гостити. — Спасибi й за те, — пiсним голосом промовив Журавель. — А ти б, кумонько, до мене завтра в гостi прийшла! — Добре, кумочку, прийду, чому не прийти, — мовить Лисичка. На другий день приходить Лисичка, а Журавель наварив м'яса, бурячкiв, квасольки, картопельки, покраяв усе те на дрiбнi шматочки, зложив у високе горнятко з вузькою шийкою та й поставив на столi перед Лисичкою. — Живися, кумонько! Не погордуй, люба моя, — припрошує Журавель. Нюхає Лисичка — добра страва! Встромляє голову до горнятка, не йде голова! Пробує лапкою, годi витягнути. Крутиться Лисичка, заскакує вiдси й вiдти довкола горнятка, — нiчого не порадить. А Журавель не дармує. Дзьоб-дзьоб у горнятко, та й ïсть собi шматочок за шматочком, поки всього не виïв. — Вибачайте, кумонько, — мовить, випорожнивши горнятко, — чим хата багата, тим i рада, а бiльше на сей раз нiчого не розстарався. Розсердилася Лисичка, навiть не подякувала за гостину. Вона, бачите, думала, що на цiлий тиждень наïсться, а тут пришилося додому йти, облизня спiймавши. Вiдтодi й зареклася Лисичка з Журавлями приязнь водити.
КАЗКИ IЗ ЗБIРКИ КОЛИ ЩЕ ЗВIРI ГОВОРИЛИ ЛИСИЧКА I ЖУРАВЕЛЬ